Когда мы утратили благоговение?
Она выбрала старую песню. Ее голос был далек от совершенства, но был без сомнения прекрасен. Немного дрожа и сбиваясь, он стала петь. Знакомые слова, те же аккорды. Но сейчас они звучат иначе. Она поет Богу, в сокрушении и трепете...
Я вспомнила себя много лет назад. Такая же юная, я боялась посмотреть ввысь, боялась сделать шаг в сторону, чтобы не отойти от Него... и так же тихо пела Ему...
Когда мы утратили благоговение?
Где оно осталось, припав дорожной пылью на месте высохших слез?
Я помню первую песню, которую спела для Бога...
И Он помнит это.
Не бывает старых песен. Бывают уснувшие сердца, которые их поют.
Какие же мы теперь после тысячи спетых песен?..
Не становимся на колени.
Не поем "старое".
Не довольствуемся малым.
Не думаем о сути, а заботимся о форме.
Мы отказались от простоты, заменив ее профессионализмом.
Я смотрела на нее, когда она пела, и слезы как-то сами вырвались на волю. Бог слышит ее, это точно. В ее сердце благоговение. Она не думает о нотах, о дыхании... она поет Ему.
Когда мы утратили благоговение?
Ведь оно когда-то привело нас к Богу.
А что сейчас Бог слышит в наших песнях?..
" Он, во дни плоти Своей,
с сильным воплем и со слезами принес молитвы
и моления Могущему спасти Его от смерти;
и услышан был за [Свое] благоговение" Евр.5:7
перечитала статтю не раз, а що написать - не знаю..
ВідповістиВидалитипросто страшно, коли зупиняєшся і повністю усвідомлюєш що ти втратив..
Необов'язково щось писати, важливо, що ми щось зрозуміли, і тепер час діяти.
ВідповістиВидалити"Будем внимательны друг ко другу, поощряя к любви и добрым делам. "
Евр.10:24
Бувають моменти в житті, коли все наче і нормально, але точно розумієш, що так не можна більше...не можна нормально. І треба повертатись назад, до першої любові.
ВідповістиВидалитиСлава Богу в моєму житті зараз не так, але знаю себе, і знаю що є небезпека знову заспокоїтись і втратити благоговіння...постійно взлети-падіння...не знаю чи у когось ще так чи я одна така)
Але зараз я радію кожній дрібниці, насолоджуюсь Божим творінням, Його величчю, співаючи пісні не співаю більше автоматично, а пропускаю через серце...знову...просто відчуваю Бога поруч...
і в цьому не моя заслуга. Вдячна Йому, що не дає мені відійти далеко, говорить до мене і я просто не можу не звертати увагу на ці слова.
Анюта! ти не одна така! )))
ВідповістиВидалитиу всіх нас є злети,і є падіння. це і є життя. і добре, коли це є! значить, що Господь веде нас, загартовує, робить міцнішими...
Я за тебе рада! Ти справді ЖИВА!!!
класно, що ми познайомились )
твої слова такі щирі. нехай так буде і надалі у твоїх відносинах з Господом!
Правда - ЖИВА!!!!
ВідповістиВидалитиКоли дивишся на таких людей - сам загораєшся і прокидається бажання ще більше Його славить і дякувать за таких людей, яким не байдуже!!!!
Це дійсно чудовий період в твоєму дух.житті!!!
"Дорожите времинем.." Еф.5:16