Хамелеон
Недавно мне попалось одно видео. Обычный маленький хамелеон очень быстро изменяет свою окраску, в зависимости от окружения, в котором он находится, или от вещей, к которым он прикасается. И я задумалась...
Как же мы похожи на него! Мы точно так же подстраиваемся к окружающему нас миру. Одни в университете, другие - с друзьями, третьи - в христианском окружении...
Это, - как игра для взрослых.
"Смотрите, братия, чтобы кто не увлек вас
философиею и пустым обольщением, по преданию
человеческому, по стихиям мира, а не по Христу." (Кол.2:8)
Стихии мира хлынут со всех сторон и, порой мы даже не замечаем, что нас уносит в море этого мира. Сначала капелька, потом - глоток, за ним - дождь, а после - цунами...
Мы меняем цвет, - не только окраску своего тела,- но и души...
Лишь Бог видит нас настоящими.
Все любят начинать "новую жизнь" с понедельника. Очистить себя от всего ненужного, до белизны. Но приходит этот "чистый" понедельник, - и мы снова на гребне разноцветной стихии... Новая шкурка, новая закалка, новая маска.
У хамелеона есть еще одна особенность. Он прячет всю свою окраску, когда спит. Тогда он совсем белый. Я уверена, что большинство людей становятся сами собой лишь тогда, когда они остаются одни. Да, именно тогда. Когда они уставшие, когда их сердца наиболее открыты для Бога, когда они такие, как есть, - настоящие.
Возможно, и твои минуты перед сном наполнены серой пустотой. Каждая мысль о прожитом дне - как игла в сердце, как поиски света во тьме, как плавание в океане без компаса... И каждое новое утро ты не находишь в себе силы, чтобы плыть против стихии...
Лишь Бог видит тебя настоящим.
Не бойся рассказать Ему об этом. Так много верующих людей, окунувшись в стихию этого мира, даже не замечают, что можно жить иначе! Нужно жить иначе! Отыщи свое истинный лик. Не будь духовным хамелеоном.
"...и не сообразуйтесь с веком сим, но преобразуйтесь
обновлением ума вашего, чтобы вам познавать, что есть воля
Божия, благая, угодная и совершенная." (Рим.12:2)
"Не бойся рассказать Ему об этом"
ВідповістиВидалитиПравда ведь, когда решаешься открыться - ведь Он и так видит тебя насквозь - то чувствуешь себя легко... Понять, что Он все знает, открыть перед Богом все карты - это ощущение дорогого стоит!
А я завжди така як є, і через це люди не завжди адекватно сприймають, виходить, що треба, як той хамелеон підлаштовуватись під інших?
ВідповістиВидалитиколи починаєш поводитись природньо, то на тебе дивляться, ніби з тобою щось не гаразд!
рідко, хто сприймає тебе таким, як ти є...
Amin! 100% pravda. A yak xotilos bu bytu spravjnjou, prostoju, ne kol'orovoju!
ВідповістиВидалити"...люди не завжди
ВідповістиВидалитиадекватно сприймають"
Знаєш, тут є декілька моментів.
1) люди ніколи не побачать тебе справжню, тобто таку, якою тебе бачить Бог. Ніхто з нас не досконалий, і у кожного своє розуміння адекватності. Хтось може жувати на зібранні і голосно сміятись, а комусь це здається неприйнятним. Тому не потрібно очікувати, що всі довкола будуть милуватися нами і нашими вчинками. І взагалі, ми повинні шукати "благосклонного лица" Господа, а не людей.
"...виходить, що треба,
як той хамелеон
підлаштовуватись під інших?"
2)Бог створив нас абсолютно різними. До кожного має бути свій особливий підхід. Я не думаю, що це "хамелеонство", хіба що тільки в тому випадку, коли мотивація нашого підходу до людини далеко не Біблійна. Наприклад, справити гарне враження, "засвітитися", пофліртувати і т.д.
Павло писав: "Для всех я сделался всем, чтобы спасти по крайней мере некоторых." (1Кор.9:22) Можна мати до кожного особливий підхід, і це абсолютно не значить, що ми лицеміримо. Павло мав в собі міцний стрижень віри і впевненості, тому Бог давай йому мудрість у поводженні з іншими людьми. І поміть для якої цілі - щоб спасти людей.
Нам слід постійно переоцінювати своє поводження. Я вірю, якщо людина має міцні стосунки з Богом, вона буде природною у спілкуванні з будь-ким, бо її мета показати світло Христа, а не себе.
ОО!! Це вже краще!!! Бурхливе обговорення!!!)))
ВідповістиВидалитиСлава Богу)
Погоджуюсь про "особливий піхід" - 100%!!!
А: " люди не завжди адекватно сприймають" - думаю, що може бути і так, що Ви знаодитесь не в тому колі людей/друзів.
Ви намагаєтесь бути собою, але компанія, в якій знаходитесь хочке бачити Вас іншою. Або Ви в тій компанії знаходитесь заради когось, (а Вам там не зовсім комфортно), і хочите внести якусь свою думку.
Подумайте, можливо це не Ви не правильно, або неадикватно себе поводите, можливо це те оточення людей має не ті ж цінності, що й Ви!??...
Ні, дорогенька Діно, оточення християнське, з усіма цінностями прийнятними для мене, просто не всі сприймають людей такими, як вони є. Кожна людина шукає собі подібних, чи не правда? Я недумаю, що у вашому оточенні немає людей, які крім Бога, ще щось мають спільне!
ВідповістиВидалитиа ще люди бояться щирих і відвертих.
бо не знають тоді, що робить чи казать у відповідь... а чи потрібна відповідь взагалі?
ось так((
Погоджуюсь, що люди шукають собі подібних!!! це 100%!!!
ВідповістиВидалитиСпільні інтереси, цінності, служіння, тощо. Без цього, мабуть, не існувало б дружби. Адже нам цікавіше і приємніше спілкуватись з тими, хто розділяє наші погляди.
А ще думаю, що люди не бояться відвертих, вони сприймають їхню відвертість за жарти! (просто в моєму житті це часто траплялось. Не за себе кажу, просто була свідком цього).
Відвертими люди є дуже рідко! І відкриваються вони тим, кого вважають вірними, особливими і справжніми друзями. Можливо в вашому оточенні багато людей, яких ви можите назвати своїми друзями, але розповісти щось таємне і особливе ви зможите лише одній людині.
Не знаю, чи зрозуміла я вашу думку, але знаю, що відповідь потрібна! Можливо, іноді треба казати не те, що люди хотять від вас почути.. а іноді треба відповідати так, як би ви хотіли, щоб вам відповіли.. колись треба буде промовчати.. а комусь треба сказати те, що людина хоче чутии..
це досить важко.. залежить від ситуації..
а взагалі, моліться! Моліться, щоб Бог дав вам мудрості правильно чинити у таких обставинах! Щоб ви не почували себе білою вороною серед людей.. і щоб Бог послав вам людей, з якими ви будете самі собою!!!
Правильно. і я так думаю! Ось я завжди така як є, і одного разу мені сказали, що я не вмію грати! Що на моєму обличчі все видно:настрій, хвороби, і навіть! духовний стан! ось так!
ВідповістиВидалитиМоже це не дуже вдалий приклад, але те що є, по іншому не получається. А коли скрізь сльози виходить гримаса схожа на посмішку, чомусь вважаю за лецимірство
ВідповістиВидалити